Багато батьків звертаються до слінгоконсультантів з питанням, чи можна носити дитину в слінгу "обличчям до світу". Тому що дійсно, їм часто доводиться тримати малюка на руках таким чином, що спинкою він притиснутий до мами чи тата та дивиться вперед. Також прийнято вважати, що саме так малюкам більше подобається проводити час, а бути повернутим до дорослого для них нудно і нецікаво. Давайте розберемося, що відбувається насправді і чому фізіологічні переноски не передбачають можливості розміщення дитини обличчям від себе.
Вплив на хребет дитини
У дорослого хребет має ряд вигинів (лордози та кіфози), які під час різких рухів пружинять та пом’якшують поштовхи, що відчуває тіло, і має форму літери “S”. У новонародженого хребет вигнутий у формі літери “C”. У віці, коли малюк вчиться тримати голову, у нього формується шийний вигин хребта, коли впевнено стоїть та ходить - поперековий вигин. Таким чином округла спина природна для немовля, і саме в такому положенні його хребет може компенсувати поштовхи під час ходьби дорослого, перебуваючи в нього на руках.
Коли дитину носять обличчям від себе, хребет малюка випрямляється у зворотному, не природному для нього напрямку і не здатен якісно амортизувати поштовхи під час кроків дорослого.
Слід зазначити, що в такому положенні на руках ми не можемо носити дитину довго, бо для нас це важко і не зручно. Однак якщо помістити дитину “обличчям до світу” в переноску, то тривалість і інтенсивність такої прогулянки збільшується і навантаження на не зміцнілий хребет дитини зростає.
Також при використанні переносок обличчям до світу (т.з. “кенгурушки”) не підтримується голова та шия малюка,а його тіло бовтається в росторій і жорсткій конструкції, подібно до олівця в стакані. Навантаження від ваги дитини передається на нижні відділи його хребта та промежину, що, безумовно, створює негативний вплив на розвиток хребта дитини.
Лікарі категорично забороняють штучно впливати на форму хребта немовля, а також садити його до того часу, як він навчиться робити це самостійно і його спина розвинеться природним шляхом.
Розташувавши дитину обличчям до себе, ми даємо змогу його хребту прийняти природний для нього вигин, а тіло дитини лягає на груди дорослого і таким чином не виникає навантаження на нижні відділ хребта, дитина не сідає, що повністю безпечно для новонародженого і малюка до придбання ним навичок самостійного сидіння.
Збільшення ризику розвитку дисплазії кульшових суглобів
Під час розташування ніжок малюка вертикально вниз (що не є природним для новонародженого) збільшується ризик розвитку такого порушення, як дисплазія кульшових суглобів - підвивих чи вивих голівки стегнової кістки. У новонароджених глибина вертлюжної западини, в яку входить голівка стегнової кістки, не глибока, і лише ближче до 6 місяців вона стає глибшою. До цього моменту дуже важливо забезпечити правильний тиск стегнової кістки на западину, чому сприяє зігнуто-розведене положення ніжок дитини, т.з. “М-позиція”, за якої ніжки дитини розведені на комфортний для неї кут, зігнуті в колінах і коліна підняті вище тазу. Забезпечити таке положення можуть тільки фізіологічні види переносок - слінги та ергономічні рюкзаки, в яких дитина розташована обличчям до батьків.
Як би не намагалися маркетологи впевнити нас, що деякі види ерго рюкзаків можуть підтримувати правильне положення ніжок при носінні “обличчям до світу” - це не так: все одно ніжки малюка звисають до низу, випрямляються, заминають та звужують посадочне місце між ними, перетворюючи тим самим рюкзак в “кенгурушку”.
Психологічні аспекти носіння “обличчям до світу”
Провівши 9 місяців в теплому і затишному просторі, новонароджені переживають сильний стрес, опинившись у новому величезному світі. І компенсувати це ми можемо, притиснувши немовля до себе, даючи йому тепло і захист від нових лякаючих обставин. Знаходячись на руках дорослого “обличчям до світу”, дитина також переживає потрясіння і часто може засинати в такому положенні, бо його мозок вмикає режим захисту і блокує потік інформації, що не припиняється.
Період розвитку дитини до 6 місяців також називають фазою симбіозу, коли йому просто необхідно бути на руках у мами і відчувати її піклування. Коли малюк розташований обличчям до мами, він зчитує емоції з її обличчя і тим самим вчиться реагувати на події оточуючого світу.
Переноски “обличчям до світу” з точки зору зручності для батьків
В переносці “обличчям до світу” не можливо притягнути дитину достатньо близько до дорослого, внаслідок чого центр тяжіння дорослого зміщується і йому доводиться компенсувати це нахилом спини назад, від чого страждає поперек, виникає біль у спині. Такі прогулянки значно коротші, т.я. дитину носити важче, ніж у положенні обличчям до себе. В фізіологічних переносках центри тяжіння дитини і дорослого максимально суміщені і гуляти легше, прогулянки можуть тривати до кількох годин.
Ніжки дитини при носінні обличчям від себе звисають вниз і заважають дорослому при ходінні. В слінгу ніжки малюка зігнуті в колінах і розташовані на рівну талії чи стегон дорослого, не заважають йому йти чи сидіти.
Виробники нефізіологічних переносок вказують, що використання положення обличчям від себе можливо для дітей від 6 або 9 місяців і не можна допускати, щоб малюк засинав у такому положенні. Однак часто можна зустріти батьків, які тримають голову дитини, що заснула “обличчям до світу” і таким чином руки у батьків зайняті. У фізіологічних переносках, засинаючи, дитина кладе голівку на груди дорослому і солодко спить.
Що ж робити?
Носіння дитини обличчям від себе допустимо, якщо робити це відповідно до рекомендацій спеціалістів. В правильному положенні малюк спирається спинкою вам у груди, його спинка округла, ніжки зігнуті і коліна підтягнуті до животика. Однією рукою дорослий підтримує ноги дитини. В такому положенні допустимо носити дітей до 30 хвилин на день.
Часто діти хочуть, щоб їх носили “обличчям до світу” у віці, коли вони вчаться тримати шию, а після 6 місяців у них такого бажанні вже не виникає, адже кут огляду при розташуванні животом до живота з дорослим досить широкий.
Як альтернативу для носіння обличчям від себе, можна носити дітей на боку (трохи змістивши від центру грудей) та на плечі (з народження), на стегні (з 3-4 місяців), за спиною (з моменту самостійного сидіння або з народження після консультації із слінгоконсультантом).
Спеціалісти в області медицини та догляду за дітьми, а також асоціації та школи слінгоносіння не рекомендують носіння обличчям від себе як положення для прогулянок з малюком. Найбільш зручно та безпечно для цих цілей використовувати фізіологічні переноски, які забезпечують природне і безпечне розташування дитини, як на руках у мами, обличчям до дорослого. В слінгу ваші прогулянки стануть дійсно комфортними та безпечними і подаруються вам безліч позитивних емоцій!
Марія Зеленецька,
слінгоконсультант