Думаю, кожна слінгомама, що успішно відносила чи носить свого малюка в тій чи іншій ергономічній переносці не раз чула від знайомих чи друзів: «А моя малеча в слінгу сидіти не хотіла, спробувала та й не пішло». Чи справді так важко «подружити» дитину зі слінгом, зважаючи, що поза на руках у мами для малюка більш ніж природня – вона просто необхідна?
Для цього розглянемо основні причини дискомфорної поведінки дитини у слінгу та проаналізуємо чи справді вони свідчать про відмову. Умовно такі причини можна розділити на три групи:
1. Причини, що не пов’язані зі слінгом.
Насправді значна кількість ситуацій, коли мама впевнена, що дитина не хоче знаходитись в тій чи іншій ергономічній переносці – будь то шарф, ерго чи май – до слінгу відношення практично не мають і свідчать про незадоволені фізіологічні потреби дитини.Так, малюк може елементарно хотіти їсти, у туалет чи просто повзати і досліджувати світ навколо. Чарівним чином сита, суха та сонна дитина у переважній більшості випадків без проблем мотається у слінг. Досвідчені слінгомами називають це «правилом трьох С». Крім того, якщо малюк знаходиться на грудному вигодовуванні, то можна пристосуватись до годування у слінгу.
Однією з найбільш слінгонесумісних причин є звичка носити малюка на руках від себе або ж у позиції «лицем до світу». Найбільш імовірно, що така дитина не матиме бажання знаходитись обличчям до мами, принаймні більш-менш тривалий час. В цьому випадку усунути причину відмови буде не так просто, але реально. Зазвичай для цього потрібно від двох тижнів до місяця. Але ця необхідність навіть для такого немалого терміну виправдана – навіть незалежно від того чи буде в результаті носитись дитина у слінгу – вищезазначена позиція є психологічно та фізіологічно несприятливою як для мами, так і для дитини - надмірне емоційне навантаження від побаченого (мінімум до 12 , а то і до 18 місяців), ризик виникнення дисплазії, зайве навантаження на хребет. Крім того для малюків, які вже дійсно хочуть спостерігати світ, є позиції у слінгу збоку (на стегні ) або ж за спиною, які зазвичай можна використовувати з чотирьох та шести місяців відповідно.
У віці 3-5 місяців у дитини активно розвивається м’язова система, тому активне «розбовтування» намотки та викручування/вигинання в будь-якій ергономічній переносці може бути пов’язано саме з цим етапом розвитку.
Загалом цю групу причин можна виявити наступним чином – здебільшого малюк в таких випадках не захоче знаходитись і у мами на руках (хіба що у позі «обличчям до світу»).
2. Причини, що опосередковано залежать від слінгу.
Яка мама вперше не мотала слінг з думкою «хоч би все зробити правильно»? Особливо якщо мова йде про майже п’ятиметровий шарф. Насправді ж психологічний стан мами, її емоції та переживання дуже добре відчуває дитина. І якщо мама надто хвилюється, а тим паче нервується, то ці флюїди одразу вловлює малюк і відмовляється сидіти у слінгу. Щоб уникнути подібних ситуацій, найкраще вчитись мотати шарф чи будь-яку іншу ергономічну переноску на ляльці чи великій м’якій іграшці, а ще впевнено та вміло тримати дитину просто на руках, особливо якщо це стосується новонародженого. Після пари-трійки таких намоток мама буде мотати немовля без страху зробити якусь помилку.
Одна з необхідних умов тривалого перебування малюка в слінгу - зручний для дитини одяг. Малюк вередує? Перевірте – можливо одяг, у який він вбраний не є комфортним для перебування у слінгу? А саме – без кнопок і ґудзиків (які можуть муляти при щільній намотці), з відкритими штанинами (щоб пальці ніг не впирались у закриті повзунки, або ж обирати останні на один-два розміри більше), з натуральних тканин і не паркий (врахуйте, що слінг-шарф чи будь яка інша ергономічна переноска – це додаткові один, два и три шари одягу).
3. Причини, що безпосередньо залежать від слінгу.
Точніше сказати навіть не від самого слінгу, а від якості намотки, а саме – прослідкувати, щоб дитині нічого не тиснуло під колінцями. Це легко перевірити, провівши двома пальцями між слінгом і ніжкою. Якщо це можна зробити без зусиль – значить причина дитячого дискомфорту не в цьому.
Якщо ж говорити безпосередньо про сам слінг, то варто врахувати з якої пряжі він витканий. Якщо в складі є вовна, альпака, ангора та інші види теплої нитки, варто звернути увагу чи не подразнює полотно делікатну шкіру малюка. Те ж саме стосується слінгів з гліттером у складі.
Підсумовуючи вищенаписане, хочеться відзначити, що перші намотки повинні пройти в психологічно комфортних обставинах для мами та дитини. Якщо ваш чоловік (хоча нерідко чоловіки першими проявляють бажання мотати свого малюка), мама чи свекруха упереджено ставляться до слінгоносіння, а ви впевнені у своїх вірних бажаннях, то мотатись перший раз у їхній присутності не варто. Малюк повинен бути ситим та готовим до сну, в чистому підгузку. Намотка має проходити під легке «пританцьовування» мами, можна спокійно та лагідно щось розповідати чи наспівувати дитинці, налаштовуючи її на позитивний лад. А ще діти зазвичай чудово сплять на свіжому повітрі, тому перші вуличні прогулянки можуть покласти початок успішному слінгоносінню.
Ну і загалом, якщо малюк сьогодні не в гуморі та не хоче сидіти у слінгу, то хіба варто відмовлятись від слінгу завтра? Пробуйте іншу намотку, позицію, оточення. Дайте шанс собі бути мобільною, а малюку завжди бути поряд з мамою.
Тетяна Джигар,
слінгоконсультант