З усієї сукупності ергономічних переносок таки ерго-рюкзак завоював найбільшу популярність. Основним критерієм його популярності виступає швидкість одягання та простота експлуатації. В той же час виробники інших видів переносок, які під критерії ергономічності не потрапляють, «гнуть свою лінію» в напрямку просування на ринку. І хоча новачкам в слінготемі може здатись, що відмінності через зовнішній вигляд не надто суттєві, та насправді це далеко не так. Чим же відрізняються ерго-рюкзак та рюкзак-кенгуру?
Вікові обмеження. Ерго-рюкзак має обмеження щодо віку – його можна використовувати з моменту самостійного сидіння дитини. Це пов’язано з особливістю конструкції: фастекси кріпляться на середину спинки, що створює додаткове навантаження на хребет дитини, яка ще не сидить. Виробники кенгуру взагалі не переймаються цим важливим питанням і вказують в інструкції до своїх переносок, що їх можна використовувати від народження. Але реальна ситуація така, що носити дитину в них не можна мінімум (!) до моменту її самостійного сидіння, а пояснення цьому знаходиться в наступних пунктах.
Спинка кенгуру зазвичай або тверда каркасна, або ж м’яка, але поролонова і все одно тримає форму навіть без дитини. Це суперечить поетапному розвитку дитячого хребта – від С-подібної форми до впевненої самостійної підтримки спини. В якісному фабричному чи шитому майстринею ерго тканина пластично огортає спинку малюка.
В ерго лямки є цупкими, широкими, не врізаються в плечі, чого в більшості випадків не скажеш про кенгуру. Крім того, ерго можна носити як з паралельними лямками, так і з перехресними. Їх завжди можна регулювати під конкретну дорослу людину, щоб малюк фіксувався на відповідній висоті для комфортного носіння.
В ерго немає передумов для носіння дитини «лицем до світу». Таке носіння переважна більшість слінгоасоціацій вважає неприроднім, фізіологічно та психологічно несприятливим для дитини. Кенгуру ж толерує цю позицію та виокремлює її як додаткову перевагу.
І певно найголовніша відмінність – це можливість носити дитину в М-позиції. Кенгуру такої опції не надає від слова взагалі. Звісно виробники неергономічних переносок вже який рік намагаються «винайти велосипед» та розширити відстань між ніжками дитини. Принаймні в сучасніших версіях кенгуру це вже не має вигляд «трусів на лямках». Але до нормальної позиції, що надасть профілактику дисплазії їм ще далеко. Ерго при правильній посадці дитини підтримує правильну М-позицію.
Висновок напрошується логічний. В ерго-рюкзаку можна носити дитину з моментус самотійного сидіння. В рюкзаку-кенгуру не можна носити дитину мінімум до моменту самостійного сидіння. А надалі мама просто фізично не зможе носити в такій псевдослінговій конструкції дитину через надмірне навантаження на її (мами) хребет – спина за це аж ніяк не подякує. Тому вибір очевидний.
Тетяна Джигар,
слінгоконсультант